Щедрий дарунок Митця

   На фотосвітлині Михайла Коханюка Євген Храпливий біля авторської композиції «Святий апостол Архистратиг Михаїл»

    Окрасою Товстого, що в Заліщицькому районі, є храм Архистратига Михаїла УГКЦ, який споруджено в стилі українського бароко. У 2012 році велично відзначили товстенці 100-річчя від початку його будівництва.

    В історії створення цієї величної духовної споруди вписано багато славних імен будівничих та меценатів.

    Так, наприклад, автором проекту храму став уродженець Товстого Ян Сас Зубжицький, відомий архітектор, викладач Львівської політехніки, автор величних духовних споруд у Польщі.

    У 90-х роках збудована дзвіниця за проектом Миколи Кота, архітектора, також уродженця Товстого, яка вдало доповнила архітектурний ансамбль.

     Стараннями Івана Гудими та його двох синів – родини сучасних митців, яка проживає і творить у Товстому, храм оновлюється і доповнюється чудовими витворами із гіпсу та металу. 

     Нещодавно, у другий день Великодніх свят, парох церкви о. Ігор Леськів, декан Товстенського деканату УГКЦ і отець Степан Війтишин, разом з багаточисельною церковною громадою освятили щедрий дарунок ще одного уродженця Товстого – Євгена Храпливого, з 2005 року він знову проживає у селищі.

    Близько 2,5 років виготовляв митець із природного матеріалу – липи у композиції статую Архистратига Михаїла, на честь якого освячений храм. Цей авторський витвір, як розповів Євген Храпливий, він виконував тривалий час: спочатку виліпив з пластиліну, згодом у малих розмірах – з дерева, а вже потім розпочав титанічну працю над великою скульптурою.

    На запитання, що спонукало виготовити і подарувати цю дерев’яну композицію «Святий апостол Архистратиг Михаїл» майстер відповів, що бажає продовжити жертовну працю давнього роду Боднарів, представники якого вже кілька поколінь дбають про Товстенську церкву, беручи активну участь у її будівництві та оновленні.

    Євген закінчив Тернопільську середню школу №11, потім навчався в Ланівецькому училищі, де й здобув спеціальність – виконавець художніх виробів з дерева. Закінчив Тернопільський педагогічний університет, вчитель трудового навчання.

    З особливою теплотою згадує ім’я Віктора Володимировича Лупійчука, керівника гуртків Тернопільського палацу школярів, який першим запримітив і вміло розвивав творчість свого гуртківця.

    Вже тепер у творчому доробку Євгена Храпливого є багато майстерних виробів з дерева.

    З 2011 року Євген Іванович Храпливий – член Національної спілки народних майстрів України. Він щорічно бере участь у Всеукраїнських виставках-конкурсах народного мистецтва України в Києві, де вже експонувались скульптури автора, нашого краянина.

    У Товстому Євген створив майстерню, цікаво оформив родинну оселю. Займається реставрацією сакральної скульптури.

    Важливо, що Євген Храпливий – ревний християнин, повсякчас завдячує Богові за дарований йому талант. У його працях домінує духовна тематика.

    У духовному центрі «Зарваниця» на престолі є його скульптури євангелістів.

    Але найбільше таких праць митець залишив в Італії та в Греції, де тривалий час трудився, виконуючи приватні замовлення.

    У Греції, на острові Кріт є авторська робота Євгена Храпливого – скульптура Святого Себастьяна, а в Італії – бюст Падре Піо. В італійському місті Джоя-Тауро оформив погребальну каплицю із статуями Святої Марії з Ісусом та Йосифа, у місті Опідо є виготовлена ним велика підставка під винос скульптури Матері Божої. Величні різьблені двері виготовив майстер для храму Святого Іполіта в Джоя-Таурі.

    Багатоголосо, у великодньому передзвоні звучало величне і подячне «Многая літа» на честь майстра-митця, благодійника Євгена Храпливого, який зі своєю мамою скромно стояв не на видноті, у куточку храму і благально в молитві дякував і, мабуть, просив Всевишнього опіки Господньої, здоров’я і сили не тільки для своєї родини, але й для всіх людей доброї волі, з надією і вірою у силу апостола Архистратига Михаїла – всеперемагаючого покровителя, ангела-воїна, борця з темними силами, який відтепер постав у духовному храмі в Товстому.

Свята Місія

До храму Архистратига Михаїла завітала Свята Місія із мощами Блаженного Папи Івана Павла ІІ.

Місіонери – отці Василіани о. Теодозій Янків, о. Корнилій Яремак, о. диякон Миколай Козелківський, брат Яків-Сергій Уніч тричі на день служили Святу Літургію, доступно проводили місійні науки.

У храмі можна було придбати духовну літературу, хрест, свічку та олійку – знамена відзнаки обітниць нашого святого хрещення, а також можна було зробити запис за здоров’я та так звану Григоріянку за померлих.

Тактовно і повчально проводили отці Корнилій і Теодозій сповідь.

Дуже цікаво і захоплено розповідав про Блаженного Папу Івана Павла ІІ о. Теодозій Янків, який мав аудієнції у Святішого Отця в Римі, у 90-х роках керував процесом будівництва духовного храму в Києві.

Багато з нас були учасниками у 2001 році пам’ятних зустрічей в Києві і Львові, коли перебував у нашій державі Блаженний Папа Іван Павло ІІ. За 27 років свого понтифікату Папа вселяв народам світу християнську любов, єдність у вірі, щоб всі ми були єдині.

Це Господнє провидіння, що саме в час Великого Посту до нас завітала ця місія. «Широко відкрийте двері для Ісуса Христа», - любив закликати Блаженний Папа, а тепер постійно виголошують його заклик отці-місіонери. Кожен із нас – діти, молодь та дорослі – почерпнули ці величні зерна духовності.

Папа постійно повторював: «Прошу заносити молитви за добрих пастирів». Тож нехай береже Господня рука отців-місіонерів, а також отців Ігоря та Степана   парохів нашої церкви і усіх нас, а мощі Блаженного Папи послужать нам дороговказом як будувати своє життя і особливо напередодні відзначення 1025-річчя Хрещення Русі-України.

Місію відвідували не тільки парафіяни Товстого, але й з навколишніх сіл.

Місіонери уділили усім нам Господнє благословення.

Освячено духовну споруду

    До 100-літнього ювілею церкви Архистратига Михаїла у Товстому організували будівництво Йорданської купелі.
    За сприяння церковної громади, уродженців і мешканців Товстого, багатьох жертводавців, спонсорів, благодійників збудовано величну споруду – каплицю св. Івана Хреститиля і Йорданську купіль. 

     18-го січня 2013 року у церкві Архистратига Михаїла  Правлячий архиєрей Бучацької єпархії УГКЦ Димитрій (Григорак) відслужив архієрейську літургію разом із священиками Товстенського і Заліщицького деканатів УГКЦ.

       Єпископ Бучацький, преосвященний владика Димитрій відзначив грамотами людей, які внесли найбільший особистий вклад у здійснення величної справи – спорудження духовної святині.  

 

   Після Святої Літургії церковна процасія, яку очолили священики, вирушила до новозбудованої споруди, освячення якої здійснив єпископ разом із священиками, з участю великої кількості парафіян.

  

Архиєрейська Свята Літургія

      21 листопада відбулась  Архиєрейська Свята Літургія, яку відслужив Преосвященний Владика Димитрій  Григорак, ЧСВВ,  Правлячий Архиєрей Бучацької єпархії УГКЦ.

            На  величній  Службі  Божій парафіяни молились разом із отцями Ігорем Леськовим, Степаном Війтишиним та священиками, які прибули в той день до нашої духовної святині із навколишніх сіл Товстенського деканату, а також  із Добрівлян і з  Чоркова.

      Єпископ  о.Димитрій  уділив архиєрейське  благословення усім організаторам і учасникам величного  ювілейного дійства, вручив грамоти з нагоди  20-річчя священичої праці отцям Ігорю Леськову і Степану Війтишину.

       До ювілейної дати   підготовлено буклет, який за сприяння церковної громади отримали усі  учасники урочистостей.

Наша духовна святиня

«Христова церква – свята

і нас  до святости  веде…»

/ Митрополит   Андрей  Шептицький/

         100 - літньому ювілею церкви  Архистратига Михаїла  присвячуються духовні дійства   у Товстому.

         18 листопада 2012 року відбулась  академія «Наша духовна святиня». Того дня  особливо велично  звучали  вранці церковні дзвони. Дуже багато парафіян  прийшли до рідного храму на  Святу Літургію, щоб із   вдячністю згадати  будівничих церкви – батьків і прадідів наших, організаторів і провідників духовного життя –  священиків-парохів церкви  у Товстому  в різні роки. Спільно творили молитву на їх честь. 

         Після літургії процесія вирушила на старе  кладовище, де отці  Ігор Леськів і Степан  Війтишин відправили на могилі священика  Антона Навольського і його матері  Панахиду в пам'ять  про пароха церкви і всіх отців,  які служили на парохії.

          На духовну академію, яку провели в актовому залі  місцевої школи,  прийшло багато людей, бо хотіли більше дізнатись про історію церкви і бути учасниками  святкувань  надзвичайної події – 100-літнього ювілею Товстенської  церкви  Архистратига Михаїла.

          Урочисте дійство розпочалось із молитви « Отче Наш».

           Ведучий академії  – отець Ігор Леськів, парох церкви  Архистратига Михаїла з 2004 року, декан Товстенського деканату у вступному слові  наголосив на важливості  в нашому житті  Храму Божого, бо церкву вважаємо світлом для світу.

          Отець Ігор дав  коротку довідку з історії церкви, розповівши, що перша писемна  згадка  про  церкву в Товстому ( давня назва Тлусте) датується 1700 роком.  Друга церква ( дерев’яна) збудована в 1730 році.

          У  1912 році розпочато будівництво нової греко-католицької церкви за проектом  Яна Зубжицького – відомого архітектора, вченого,  професора історії Львівської політехніки,  уродженця Товстого,  наставника для будівничих.

           Документи  місцевого церковного архіву підтверджують  початок і кінець  будівництва церкви ( 1912-1939 р.р.)  Будівництвом  церкви займався церковний  комітет Тлустенської церкви, ( настоятелем) головою якого був ( під час будови 1912-1914 р.р.)  священик  Теодозій Курп’як, а у 1932-1939 роках отець Антін Навольський.

           Після смерті архітектора Яна Зубжицького керівництво будівництвом церкви  за його проектом  здійснювалось 1935-1939 роках Станіславівською кооперативою інженерних робіт.

         Перша Світова  війна 1914 року і післявоєнна криза затримували будівничий процес. На той час, коли будувалась церква, люди жили дуже  бідно. Але кожний житель Товстого  чи з навколишніх сіл,  а також Чортківського, Бучацького районів старались допомогти у  будівництві.

          У 1939 році  церковна споруда  була вже увінчана позолоченими хрестами.

           У 1941-1944 року  проводились роботи на пошкоджених дахах, головному і бічних куполах, у вікнах. Останні ремонтні роботи після війни  описані 19.05.1946 року в архівних церковних документах.

             У часи підпілля УГКЦ церква була закрита, зникли і церковні дзвони.

              1992 року  священик Йосип Смішко  разом із активною  товстенською  громадою домоглись  повернення  духовної святині до лона  УГКЦ.

              Нині церква  є не тільки архітектурною окрасою селища, але й  животворним джерелом для  одухотворення  людей.

               Стараннями священиків, церковного комітету та громади  постійно  організовуються оновлювальні роботи.

               У 1996 році збудовано дзвіницю, а у 2008 році завершено художній розпис храму, проводяться  впорядкувальні роботи на  церковному дворі,  споруджено огорожу,   будується   каплиця Святого Івана Хрестителя.

                Живою окрасою церкви є люди, які  сповідують віру Христову.  Радісно і велично  звучали  віршовані рядки з уст юних  хлопців і дівчат, які  розповідали про свою любов до  Всевишнього Господа Бога і до Божої Матері Марії, а  дев’ятикласниці  Юлія Опульська   і Юлія Нера у своїх виступах говорили про особливе місце  церкви в  нашому житті.

              Храм – це  домівка  для душі, місце, де можна поговорити з Богом.  Радість і мир живуть  у Храмі Господнім. Печаль і горе  залишаються за його  межами.  І саме  тому  відчуття любові і захищеності завжди  приводять людей до Храму.

            У виконанні шкільного хору звучала  духовна пісня «Радуйся, Маріє». Із  великим ювілеєм церкви привітав усіх  отець Іван Сендзюк – парох церкви Покрови Пресвятої Богородиці у Заліщиках. Священик Петро Стефанишин – парох церков у  сусідніх  селах Головчинці, Рожанівка, Ангелівка від імені  усіх  парафіян також  привітав учасників   урочистей і разом із регентом Михайлом Попелем дарували  духовні пісні: «Бог, наш Христос», «Я візьму Тебе на руки», «Новий час».

              Данило Павлович Онищук – заступник директора  Товстенської ЗОШ  1-3 ступенів розповів про життя Антона Навольського (1804-1965 р.р.),  віддане Богові і людям,  який у 1930 році одержав  парафію у м. Тлустому і зумів продовжити та завершити будівництво церкви.

            Про уродженця с. Зозулинці нашого району,  патріота і учасника національно – визвольних змагань, старшини УГА говорив доповідач із великим захопленням. Адже  згодом той молодий юнак вирішив змінити меч на хрест і присвятити себе Богові і людям.

        Навчався у Станіславівській духовній семінарії  і був висвячений  єпископом Хомишиним на священика.

        Активний організатор духовного, культурно-просвітницького життя  священик Навольський  у своїх проповідях  закликав  до братньої любові та  допомоги усім тим, чиє життя було у небезпеці.

       Про українського  греко-католицького священика  написала  обширну статтю  « Реквієм для Антона  Навольського» польська журналістка  Богоміла Бердикович, а єврейська громада оголосила  отця  праведником і увіковічила його ім’я на меморіальній дошці в Єрусалимському музеї.

         Пам'ять  про величне і славне життя  пароха Навольського  шанують і бережуть  до тепер  товстенці. За це їм дякували   і його рідні, які прибули на запрошення  організаторів ювілейних урочистостей.

        Спогадами  про  отця Антона ділились  його племінниці – діти рідного брата, який загинув на війні. На  академії були присутні  – Дарія Тутарська-Навольська з чоловіком і сином зі Львова,  Марія Солтисюк-Навольська з Чорткова, син, невістка і онук Олени Мельничук-Навольської із Міжгір’я   Закарпатської області.

         Пам’ятні спогади вічно житимуть і в моїй родині. Отець Навольський сприяв у працевлаштуванні мого батька Йосипа Тракала, коли  тато був ще 16-ти літнім юнаком на службу до доктора, навчав його старослов’янської мови і латині, благословив на подружнє життя. Про добрі справи отця пам’ятають ще багато товстенців.

         Про основні віхи  із життя  Яна Зубжицького інформувала  Марія Пашкевич – завідуюча Товстенською бібліотекою.

         Архітектор Микола Кіт – автор проекту дзвіниці, також уродженець  Товстого,  розповів про свої намагання  створити проект  новобудови, наслідуючи професора, архітектора Я. С. Зубжицького.

        Церква споруджена  в стилі українського бароко і своїм ошатним виглядом привертає увагу  багатьох туристів.

          М. П. Окопняк – директор Товстенської ЗОШ 1-3 ступенів у своєму виступі відзначила  особливу роль церкви в духовному вихованні молоді. Активно  вливає на виховання дітей священик.  Отець Ігор  проводить духовні спілкування в школі, допомагає  педагогічному  колективові  в організації роботи з батьками, навчає усіх  і заохочує до молитви, до праведного життя. 

          Пісня «20 років ти мовчала» – посвята Товстенській  церкві, яку написала  Люся Боднар, а музику до неї створив Зіновій Буць. Ця пісня звучала того дня у виконанні сина авторки Романа Трача і Леоніда Гевка, із музичним супроводом Івана Бобика.  Наталія Боднар тоді, коли відновились  відправи у церкві, щиро раділа, що дочекалась перед смертю  радості – вільно молитись  у рідному храмі.

          Академія завершилась виконанням церковного гімну «Боже великий, єдиний».

 

              

Молитовні присвяти

          Живою  окрасою храму у Товстому є, звичайно ж, люди, які сповідують віру Христову і  творять  спільні молитви.

          Гуртує і провадить по життєвоправедній дорозі товстенську громаду наш духовний пастир – отець Ігор Леськів, співслужить – отець  Степан Війтишин.

        У церкві організовані спільноти «Матері молитви», «Жива вервиця»,  проводяться молитовні читання Псалтиря, духовні заняття з молоддю, з батьками  дітей, святкові дійства.

         Священик регулярно проводить духовні зустрічі у Товстенському  сільськогосподарському ліцею та в загальноосвітній школі. Церква опікується  хворими парафіянами, людьми, які перебувають на лікуванні  у Товстенській лікарні. Відправляються  служби Божі  у територіальному  геріатричному центрі.

       При церкві Архистратига Михаїла  діє хор, а нещодавно організовано дитячий хоровий колектив.

      Архистратига Михаїла  вважають  покровителем воїнів, які борються за правду, також захисником християн  від  видимих і невидимих  ворогів.       На честь Архангела Михаїла названо  багато церков  по всій Україні. Він не перестає боротися за славу Бога і за справу спасіння людського роду.

  Цього доброго покровителя  має і церква у Товстому,  якому з великою надією  складаємо свої молитви.

         Щиро запрошуємо до нашої духовної спільноти.

Сторінки історії

              З давніх-давен єднає у Божій благодаті  жителів містечка Товсте, що на Тернопіллі, греко-католицька церква Архистратига Михаїла.

          Унікальна архітектура споруди  приваблює своїм виглядом багатьох людей, групи туристів, які проїжджають центральною дорогою.

         Церква має цікаву історію.

          Архітектор Ян Сас Зубжицький -  уродженець  містечка Тлусте ( давня назва) залишив про себе  гарну згадку не тільки як автор проекту, але і як наставник  для будівничих.

           Працюючи  професором архітектури у Львівській політехніці, Зубжицький часто навідувався і здійснював інспектування, надавав поради, консультації у будівництві церкви,  яка  споруджена у стилі українського бароко.

         В історичному літописі Товстого  навічно вписані імена  священиків – духовних провідників.

        Отець Теодозій Курп’як  у 1912 році розпочинав будівництво  нової  кам’яної  церкви, але Перша Світова війна ( 1914-1920 р.р.) і післявоєнна криза затримали будівничий процес.

        Завершив будівництво церкви отець Антон Навольський ( уродженець села Зозулинці нашого району),  який у 1930 році був висвячений на священика єпископом Хомишиним і  одержав парафію в Товстому. Молодий священик зумів організувати  у парафії діяльність культурно-просвітницьких товариств, які за почином духовного і національного провідника продовжили будівництво.

        У 1939 році  церква вже була увінчана  позолоченими хрестами та  стала гордістю товстенької громади і нашого  Подільського  краю.

       У повоєнні роки, в радянські часи церква була закрита, як і більшість духовних храмів, а 1992 році  активна товстенська громада  разом із священиком Йосипом Смішком домоглись повернення  своєї  духовної святині до лона УГКЦ.

        Новозбудовану  дзвіницю спроектував архітектор Микола Кіт, також уродженець Товстого.

        У 2008 році завершено роботу з художнього розпису храму.

         Уже вісім років ревно служить на парохії отець Ігор Леськів – декан Товстенського деканату.

         З великою любов’ю згадують і пам’ятають свою духовну колиску – церкву Архистратига Михаїла багато людей, які проживають тепер  в інших містах і селах України,  а також ті,  кого доля завела в інші держави світу.

         Щиро запрошуємо до спілкування на блозі усіх,  хто хоче поділитись своїми спогадами про  нашу Церкву, думками і побажаннями.